Брати і сестри, українці,
Мій мальовничий рідний край,
До Бога серцем повернімось,
На шлях, що приведе у рай.
Той в небо шлях — вузька дорога,
Шлях самозречення, пожертв.
Ідучи ним для слави Бога,
Пізнаєш радості блаженств.
І часом хоч густі тумани
Навіють темінь на шляху,
Та і тоді Бог буде з нами,
Як в серці місце є Христу.
І хай безбожні нас й осудять,
Та нашу віру осміють.
Все ж вірні Богу не заблудять,
Навіки, вмерши, оживуть!
|
